Ключові поняття:

усне джерело, писемне джерело, явище, процес, аудіовізуальне джерело.

Які органи сприйняття має людина? Яку інформацію можна дізнатися за їхньою допомогою?

1. ЩО ТАКЕ УСНІ ДЖЕРЕЛА?

Як дізнатися про події, свідком яких ти не був/не була? Найкраще розпитати очевидців і очевидиць. У давні часи на основі свідчень очевидців історики/історикині укладали повідомлення про зустрічі, битви, інші країни. У наш час журналісти беруть інтерв’ю в очевидців і поширюють отримані дані для суспільства. До речі, під час розслідування злочинів також важливо опитати всіх свідків події, щоб її достовірно встановити.

Думай

1. Які з дев’яти дослідницьких запитань історії треба ставити свідку?

2. Що таке інтерв’ю?

3. Розглянь малюнок. Про що можна розпитати своїх рідних?

Переказана історична інформація називається усним джерелом. Усні джерела мають широке коло інформації. Під час бесіди оповідач або оповідачка може поділитись особистими переживаннями та ставленнями до подій, може розповісти про своє повсякдення і повсякдення своєї родини. До того ж потрібно пам’ятати, що різні люди можуть сприйма-

ти ту саму подію по-різному. Це залежить від віку, заняття, національності, релігії чи іншої ідентифікації людини. Тому опитування кількох свідків покаже різноманітні особливості й оцінки подій.

Думай

1. Наскільки можна довіряти свідку?

2. Чому очевидці й очевидиці можуть давати іншу оцінку подій, ніж про це написано

в підручниках?

3. Розглянь малюнок. Чому розповідь очевидця видається неправдивою?

У власних історичних і журналістських дослідженнях ти можеш використовувати метод інтерв’ю. Головне — визначитися з метою інтерв’ю та особою, яка його даватиме.

Інструкція

Дотримуйся таких правил підготовки та проведення інтерв’ю

1. Вибери співрозмовника чи співрозмовницю. Запитай в особи, чи вона погоджується дати інтерв’ю.

2. Якщо особа зацікавлена, визначте час і місце для співбесіди. Надай їй перелік тем, які тебе цікавлять, попроси взяти на зустріч додаткові джерела (фото, нагороди, вирізки газет, листи тощо).

3. Знайди якомога більше інформації про свого співрозмовника чи співрозмовницю.

4. Створи список перелік запитань.

5. Підготуй обладнання для фотографування, відеозапису чи звукозапису.

6. Після проведення інтерв’ю отримай дозвіл на його оприлюднення.

1. Чому найкраще тренуватися проводити інтерв’ю з друзями та членами сім’ї?

2. Запропонуй перелік запитань для анкети про особу, що дає інтерв’ю.

3. Чому після інтерв’ю потрібно показувати його текст співрозмовнику чи співрозмовниці?

4. Як найкраще зберігати результати інтерв’ю?

5. Переглянь запис усної історії за QR-кодом. Які факти ти дізнався/дізналася?

cutt.ly/EIWS7TG

2. ЯКА ОСОБЛИВІСТЬ ПИСЬМОВИХ ДЖЕРЕЛ?

Якщо вчасно не записати свідчення, то вони зникнуть разом з їхнім носієм/носійкою. Тому для істориків/історикинь важливо записати й зберегти повідомлення очевидців. Найдавнішим способом запису були знаки, які мали певний натяк на зміст інформації. Згодом знаки були систематизовані у знакову передачу мови — письмо. Так стало можливим накопичувати інформацію в письмових джерелах.

Писемне джерело — матеріальний об’єкт, на якому здійснено запис інформації. Такі джерела могли мати вигляд знаків на дереві, камені, глині, папірусі, пергаменті, папері тощо.

Думай

1. Роздивись малюнок. Чи легко відрізнити піктограму від літери?

2. Чим піктограми відрізняються від літер за значенням?

3. Чому піктограми виникли раніше, ніж літери?

На відміну від усної історії, яка дає змогу скласти уявлення про історичну подію, письмові джерела допомагають з’ясувати історичні явища та процеси. Явище — сукупність подій, що мають спільні ознаки. Прикладом явища є шкільне самоврядування, де кожне засідання шкільного парламенту є подією. Коли ми говоримо про явище, то повинні зазначити його час і місце. Якщо ж події постають як ланцюг при-чинно-наслідкових зв’язків, то ми спостерігаємо історичний процес. Процес — послідовна закономірна зміна подій і станів. Прикладом процесу є вибори шкільного парламенту, які складаються з послідовного ряду подій: оголошення виборів, висунення кандидатів, агітація, вибори, підрахунок голосів, оголошення переможців і переможниць.

Думай

1. Назви власні приклади явищ і процесів.

2. Чим відрізняється явище від процесу?

Існує кілька видів письмових джерел, які виділяють за змістом, матеріалом, на якому вони зроблені, мовою написання, способом відтворення (витесані, вишкрябані, рукописні, друковані) тощо.

Думай

1. Яка унікальна інформація може бути в різних видах письмових джерел?

2. Які з дев’яти дослідницьких питань історії треба ставити до історичних джерел?

3. Які питання потрібно поставити до джерела додатково?

4. Дай відповідь на запитання карикатури.

5. Перейди за QR-кодом і виконай завдання.

https://cutt.ly/DOKLgHo

3. ЩО ПЕРЕДАЮТЬ АУДІОВІЗУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА?

З появою письма малюнки не зникли. Люди продовжували розміщувати малюнки на стінах печер, будівель, посуді й інших предметах. Ці малюнки відображали матеріальний і духовний світ людей. Тому їх називали візуальними джерелами. Винайдене в XV ст. книгодрукування сприяло копіюванню створених візуальних образів. Точно відтворювати образи дала змогу фотографія, яка поширилась у XIX ст. Тоді

ж винайшли звукозапис і відеозйомку, які було поєднано у ХХ ст. Так виникло поняття «аудіовізуальне джерело».

Аудіовізуальне джерело — джерело, що містить образну та звукову інформацію, яка відтворюється за допомогою спеціального обладнання.

Думай

1. Що особливе можуть передати візуальні джерела в порівнянні з усними й письмовими пам’ятками?

2. Яку інформацію можна отримати з зображення первісних людей на стіні печери Ласко.

3. Яку інформацію можна отримати з гравюри 1622 р., що зображує козака?

Інструкція

План дослідження фотографій:

1. Опиши, що ти бачиш на фотографії.

2. Які предмети, речі зображені на фото? Які з них автор, на твою думку, хотів показати найбільш виразно? Чому?

3. Що роблять зображені на фото люди?

4. Чи позували люди для цієї фотографії спеціально?

5. Чи є на фотографії якась текстова інформація? У якому зв’язку вона перебуває з рештою зображень?

6. Якщо тобі невідома дата фотографії, спробуй її визначити за всіма можливими ознаками.

7. Як співвідноситься інформація з фотографії з інформацією з інших джерел? Якщо джерела суперечать одне одному, то спробуйте з’ясувати — чому.

8. Яку максимальну інформацію можна отримати на основі фото? На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує?

Досліди подану світлину за планом.

Фільми можуть бути кінохроніками, документальними та художніми. Кінохроніки є відеозйомками реальних подій. Документальні фільми є узагальненням та унаочненням історичних досліджень. До того ж вони можуть містити кінохроніку, зображення пам’яток, історичні реконструкції, озвучення історичних фактів і суджень про них істориків/ історикинь. Художні фільми є показом акторами історичної чи вигаданої події. У них можуть бути відображені історичні пам’ятки, правдиві факти, але вони допускають вигадку й вільне пояснення подій. Тому художні фільми — не історичне джерело, а є лише авторським баченням подій.

Думай

1. Подивися кінохроніку «Київ у 1918 році». Які факти можна з’ясувати за допомогою неї?

2. Чи підійде план дослідження фотографій для аналізу кінохроніки?

cutt.ly/OlOYfRr

Запитання та завдання

І. Розумію

1. Як усне джерело перетворити на писемне й аудіовізуальне?

2. Які види писемних джерел можуть розповісти про історію родини?

3. До якого виду фільмів належать мультфільми?

II. Дію

1. Візьми хвилинне інтерв’ю в однокласника чи однокласниці про враження від уроків історії та громадянської освіти.

2. Створи кінохроніку, як ти робиш домашнє завдання.

Групуйся

Об’єднайтеся в групи. Створіть перелік художніх фільмів з історії України, які б ви радили подивитися своїм одноліткам.

 

 

Це матеріал з підручника "Вступ до історії України та громадянської освіти" 5 клас Бакка 2022